Малорухливий спосіб життя, неправильне харчування, травми, надмірна чи, навпаки, недостатня маса тіла, шкідливі звички – все це сприяє зменшенню щільності кісток та підвищує ризик переломів. З огляду на велику поширеність у суспільстві, захворювання, за якого руйнується кісткова тканина, набуло практично епідеміологічного характеру. Це підкреслює важливість вжиття заходів для його запобігання та лікування.
Остеопороз – проблема сучасного світу
Остеопороз – це прогресуюча хвороба кісткової системи, пов’язана з порушенням кальцієвого обміну. В результаті кістки стають більш схильними до переломів у разі мінімальних травм або навантажень.
Через здатність призвести до значних наслідків для здоров’я, недуга входить до трійки найбільш серйозних захворювань у світі, поступаючись лише серцево-судинним хворобам та цукровому діабету. Однією з категорій, вразливих до остеопорозу, є жінки менопаузального та постменопаузального віку. Так, до 55 років небезпека виникнення переломів відзначена у 6,1% жінок, а у віці 65-69 років цей показник збільшується до 56%. У чоловіків критичний вік – після 65 років.
Дуже важливо виявляти остеопороз на ранніх стадіях. Адже за статистикою, наданою ВООЗ, лише в країнах ЄС кожного дня фіксується близько 1700 випадків порушення цілісності кісток. Причому у всьому світі спостерігається тенденція до збільшення кількості переломів. Фахівці прогнозують, що до 2025 року буде понад 2,6 млн людей, які отримали інвалідність саме через переломи кісток тазостегнового суглоба внаслідок остеопорозу.
Остеопороз – підступне захворювання з серйозними наслідками
Основна причина недугу – вимивання кальцію з кісткової тканини, що призводить до її крихкості та ламкості. Остеопороз відносять до досить небезпечних патологій, адже на початковій стадії він практично себе не проявляє. Часто хворобу діагностують, коли вона вже прогресує, тому буде корисним дізнатися про неї якомога більше.
Симптоми захворювання кісткової системи
На початок зміни структури кісток може вказувати руйнування зубів, ламкість нігтів, слабкість у руках. Ознаками значної втрати кісткової маси є частий біль у спині, болі у кістках (внаслідок мікропереломів), сутулість, порушення постави, часті судоми. Якщо виникають спонтанні переломи навіть під час незначного падіння – це означає, що втрачена вже значна кількість кісткової маси й необхідне термінове лікування.
Стадії остеопорозу
Через поступовий розвиток хвороби її найчастіше виявляють на пізніх етапах, коли кісткова тканина зазнала значних змін. Фахівці виділяють 4 стадії захворювання:
1 стадія
У віці 20-40 років ріст кісток вже не випереджає втрату їхньої маси, саме тому фахівці вважають цей період 1 стадією хвороби. У цей час симптомів остеопорозу немає, кістки зберігають свою щільність.
2 стадія
Кісткова тканина незначною мірою втрачає об’єм через уповільнення її росту. Під час обстеження може бути встановлений діагноз “остеопенія”.
3 стадія
Початок остеопорозу. На цій стадії підвищується ризик переломів, водночас виражених симптомів немає.
4 стадія
Остання стадія вважається найважчою формою захворювання. Патологія кісток проявляється візуально та за відчуттями – починає деформуватися хребет, повсякденна діяльність супроводжується болем. Дуже часто у людини вже були зламані кістки – один чи кілька разів.
Варто зауважити, що через меншу щільність кісток від природи жінки більше схильні до переломів. У чоловіків ризик пошкодження кісток підвищується після 70 років.
Діагностика остеопорозу: сучасні методи на сторожі вашого здоров’я
Існує онлайн-інструмент для оцінки ризику переломів, яким може скористатися кожен – це FRAX. Він призначений для прогнозування ризику перелому на 10 років у людини віком від 40 до 90 років. Це дає змогу заздалегідь дізнатися про потенційний ризик та вчасно вжити профілактичних заходів.
Щоб виявити наявність хвороби та визначити, наскільки пошкоджена кісткова тканина, лікар призначає певні дослідження:
-
Денситометрія (подвійна енергетична рентгенівська абсорбціометрія): Основний метод, який дає змогу виявити навіть незначну втрату кісткового матриксу у певній частині тіла. Це абсолютно безболісна процедура, яка займає мінімум часу.
-
Оглядова рентгенографія: Мета дослідження – виявити зміни у кістковій структурі та можливі порушення цілісності кісток.
-
Лабораторні тести:
-
Визначення маркерів остеогенезу та остеорезорбції – рекомендується для оцінки ризику переломів та ефективності терапії;
-
З метою виключення вторинного остеопорозу – рівень кальцію, фосфатів, вітаміну Д, статевих гормонів.
Також для візуалізації стану кісткової системи та розробки більш ефективного плану лікування іноді може проводитися КТ або МРТ.
Лікування остеопорозу: від пігулок до кардинальних методів
Сучасна медицина пропонує кілька варіантів терапії з метою покращення стану та уникнення ускладнень.
Немедикаментозне лікування
Лікар може запропонувати комплекс заходів, спрямованих на зміцнення кісток:
-
вправи для збільшення сили та гнучкості;
-
навчання правильних поз і рухів у повсякденній діяльності задля зниження навантаження на хребет;
-
фізіотерапевтичні методи;
-
зниження ваги;
-
профілактика падінь.
Фармакологічне лікування
Найчастіше при остеопорозі лікування проводиться за допомогою медикаментів таких груп:
-
Бісфосфонати – завдяки створенню стійких зв'язків з гідроксиапатитами кісток, запобігають резорбції кісткової тканини остеокластами;
-
Ca, вітамін D – важливі елементи для здоров’я кісток: перший бере участь у формуванні кісткової тканини, другий – у кращому засвоєнні Ca;
-
Анти-RANKL моноклональні антитіла – альтернатива бісфосфонатів, гальмують утворення остеокластів, які руйнують кісткову тканину;
-
Гормони, що регулюють засвоєння Ca – паратгормон (якщо бісфосфонати й моноклональні антитіла не застосовуються);
-
Препарати гормональної терапії – естрогени та модулятори рецепторів естрогену (рекомендовані для жінок під час менопаузи).
Хірургічні методи лікування
Зазвичай лікарі віддають перевагу консервативному лікуванню остеопорозу та розглядають оперативне втручання лише у випадку серйозних переломів.З метою хірургічного лікування руйнування кісток проводять: кіфопластику або вертебропластику для зміцнення кісткової структури, ендопротезування суглобів для їхньої заміни на штучні та остеосинтез для стабілізації кісток.
Вибір терапії підбирається окремо для кожного пацієнта з урахуванням стану його здоров’я, віку та клінічної картини.
Препарати проти руйнування кісток нового покоління
Сучасний фармацевтичний ринок пропонує безліч засобів, які покликані запобігти втраті кісткової маси та нормалізувати стан хворого. Але фахівці все ж відзначають найкращі препарати від остеопорозу.
Ребоден
Осеїн-гідроксиапатитовий комплекс, що сприяє утворенню та зміцненню кісткової тканини, підвищує її щільність та механічні властивості, прискорює зрощення кісток і відновлення хрящової тканини. Препарат компенсує нестачу біологічно активних речовин та колагену, що необхідні для підтримання здоров'я кісток та зниження ризику переломів.
Кадван
Основний компонент засобу – вітамін К2, який відіграє важливу роль у метаболізмі кісткової тканини. Він активує білки, що запобігають надлишковому відкладенню кальцію в м’яких тканинах та артеріях, спрямовуючи його до кісток. Це допомагає не тільки зміцнити скелет, але й знизити ризик серцево-судинних захворювань. Багато проведених досліджень вказують на те, що додаткове прийняття вітаміну К2 сприяє поліпшенню мінералізації кісток та знижує ризик переломів у людей з остеопорозом.
Приймання цих препаратів разом з вітаміном Д допомагає підтримувати здоров’я кісток та мінімізувати негативні наслідки, характерні для захворювання.
Боротьба з болем при остеопорозі
Зазвичай на початковій стадії хвороба не спричиняє болю. Але з часом патологічна зміна кісткової тканини починає супроводжуватися відчуттям важкості між лопатками, в поперековому відділі. Виникають тупі, епізодичні болі в різних ділянках тіла, які можуть посилюватися при фізичному навантаженні та зміні погодних умов.
Основний спосіб полегшення болю при остеопорозі – медикаментозне лікування. Нестероїдні протизапальні засоби використовуються як перша лінія лікування для швидкого зменшення запалення та болю. До них належать ібупрофен, парацетамол, німесулід тощо. Основні принципи їхнього використання полягають у виборі найменшої ефективної дози для кожного пацієнта та мінімізації тривалості приймання, оскільки тривалі курси лікування є неприйнятними. У разі пошкодження нервів призначають прегабалін. Для довгострокового полегшення болю та зміцнення м'язів рекомендується фізіотерапія, гімнастика та плавання.
Сучасні методи лікування: перспективи уникнення ризику руйнування кісток
Багато фахівців сходиться на думці, що найбільш результативною є комплексна терапія, мета якої – усунути причини розвитку патологічного стану.
Вибір початкового лікування остеопорозу повинен базуватися на оцінці ризику переломів. Пацієнтам з низьким ризиком рекомендується коригувати свій спосіб життя та приймати основні добавки для здоров'я кісток: осеїн-гідроксиапатитовий комплекс (наприклад, Ребоден), вітамін Д, вітамін К2 (Кадван). Пацієнтам з високим ризиком рекомендується лікування препаратами проти остеопорозу для зменшення частоти переломів. Перший вибір – інгібітори кісткової резорбції (КР) та препарати замісної гормональної терапії. Пацієнтам з надзвичайно високим ризиком переломів рекомендується використання паратиреоїдного гормону, проте курс лікування зазвичай не повинен перевищувати 2 роки.
Крім того, сучасне лікування остеопорозу передбачає регулярну ЛФК. Вона допомагає зміцнити м’язи, тим самим зменшити навантаження на скелет. Комплекс вправ підбирається індивідуально з урахуванням фізичної підготовки та ступеня тяжкості захворювання.
Обов’язковою частиною терапії є відмова від алкоголю та куріння. Також з метою зміцнення кісток проводиться коригування харчування.
Ми сподіваємося, що ця стаття допомогла вам краще зрозуміти серйозність остеопорозу та його можливі наслідки. При перших підозрах радимо не зволікати і звернутися до лікаря, який проведе оцінку ризику та складе індивідуальний план лікування.
